У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Пірсон .
Ле́стер Боу́лс Пі́рсон (англ. Lester Bowles Pearson ; 23 квітня 1897 (18970423 ) , Торонто , Онтаріо — 27 грудня 1972 , Оттава , Онтаріо ) — канадський політик, дипломат, історик, 14-й Прем'єр-міністр Канади, лауреат нобелівської Премії Миру 1957 року за свою роль в подоланні Суецької кризи .
Політична кар'єра
Обраний 1948 року до Парламенту Канади від Ліберальної партії , Пірсон спочатку обіймав посаду міністра закордонних справ. У 1956 відіграв важливу дипломатичну роль у подоланні Суецької кризи , пропонуючи Генеральній Асамблеї ООН надіслати миротворчі сили для розв'язки конфлікту в регіоні.
З відставкою Луї Сен-Лорана з посади прем'єр-міністра Канади у 1958 , Пірсон очолив Ліберальну партію, яка в 1963 під його головуванням перемогла на федеральних виборах — він обійняв посаду прем'єр-міністра Канади та сформував свій уряд. Після федеральних виборів 1965 Пірсон повторно став прем'єр-міністром — і як керівник уряду відомий за відмову слати канадські війська до В'єтнаму .
Кабінет Міністрів Пірсона — П'єр Трюдо , Джон Тернер і Жан Кретьєн , майбутні Прем'єр-міністри Канади.
Серед досягнень Пірсона як глави уряду відзначають такі:
Програма державного фінансування охорони здоров'я,
Канадська програма пенсійного забезпечення,
Канадська програма позик для студентів,
Прийняття нового Канадського прапора ,
Реформа Канадських Збройних Сил ,
Торговельна угода із США щодо автомобілебудування,
Заснування північноамериканської ракетної програми «Бомарк» у разі нападу СРСР .
Пірсон вийшов у відставку з посади Прем'єр-міністра Канади у 1967 .
По завершенні політичної кар'єри
У 1969 році Пірсон став ректором Карлтонського університету та обіймав цю посаду до своєї смерті у 1972 р.
Див. також
Примітки
Посилання
Джерела
Beal, John Robinson. Pearson of Canada. 1964.
Beal, John Robinson and Poliquin, Jean-Marc. Les trois vies de Pearson of Canada. 1968.
Bliss, Michael. Right Honourable Men: the descent of Canadian politics from Macdonald to Mulroney , 1994.
Bothwell, Robert. Pearson, His Life and World. Toronto: McGraw-Hill Ryerson, 1978. ISBN 0-07-082305-7 .
Bowering, George. Egotists and Autocrats: The Prime Ministers of Canada , 1997.
Champion, C.P. (2006) «A Very British Coup: Canadianism, Quebec and Ethnicity in the Flag Debate, 1964—1965.» Journal of Canadian Studies 40.3, pp. 68-99.
Champion, C.P. "Mike Pearson at Oxford: War, Varsity, and Canadianism, " Canadian Historical Review, 88, 2, June 2007, 263-90.
Donaldson, Gordon. The Prime Ministers of Canada , 1999.
English, John. Shadow of Heaven: The Life of Lester Pearson, Volume I, 1897—1948. Toronto: Lester & Orpen Dennys, 1989. ISBN 0-88619-169-6 .
English, John. The Worldly Years: The Life of Lester Pearson, Volume II, 1949—1972. Toronto: Lester & Orpen Dennys, 1992. ISBN 0-394-22729-8 .
Ferguson, Will. Bastards and Boneheads: Canada's Glorious Leaders, Past and Present , 1997.
Fry, Michael G. Freedom and Change: Essays in Honour of Lester B. Pearson. Toronto: McClelland and Stewart, 1975. ISBN 0-7710-3187-
Hillmer, Norman and J.L. Granatstein, Prime Ministers: Rating Canada's Leaders , 2001.
Hutchison, Bruce. Mr. Prime Minister 1867—1964 , Toronto: Longmans Canada, 1964.
Stursberg, Peter. Lester Pearson and the Dream of Unity. Toronto: Doubleday, 1978. ISBN 0-385-13478-9 .
Thordarson, Bruce. Lester Pearson: Diplomat and Politician. Toronto: Oxford University Press, 1974. ISBN 0-19-540225-1 .7.
1901—1925
1926–1950
1951–1975
1976–2000
2001–2025
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Наука
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль